Перші згадки про святкування на Поділлі Нового року "по європейськи" , тобто з ялинкою, привітаннями та подарунками, відносять до середини ХІХ столітя. У 1850-х роках традиція святкування з новорічними ялинками почали поширюватися спершу в містах, а пізніше - у подільських селах.
Такий звичай зустрічі Нового року з'явився під впливом іноземців, яких від початку ХІХ .
століття запрошували на державну службу та кваліфіковану роботу. Саме ці службовці влаштовували новорічні свята за "німецьким", як тоді казали, звичаєм.
Перші ялинки на Поділлі почали прикрашати в Дунаївцях, саме в цьому містечку була найчисленніша іноземна колонія у нашому краї - тут проживало понад 300 вихідців із Прусії, яких запросили (для створення сукновалень) наприкінці 1820-х років власники містечка Красинські. Як відомо, дунаєвецькі "німці" ретельно зберігали свій уклад життя, у тому числі й традицію ставити новорічну ялинку.
Майже до початку ХХ століття ялинки прикрашали тільки різними солодощами, додаючи до них як прикраси свічки. Лише на початку ХХ століття у крамницях Кам'янця, Проскурова, Старокостянтинова, Летичева, Ізяслава та інших міст почали продавати ялинков прикраси, хлопавки, бенгальські вогні.
Тож, напередодні Нового року, в Веснянському сільському будинку культури зібрались на святування жителі села. Працівники культури підготували цікаву, змістовну програму: з іграми, загадками, конкурсами, сценками, цікавими повідомленнями подарувавши всім присутнім чудовий настрій, море усмішок.
Немає коментарів:
Дописати коментар