вівторок, 14 березня 2017 р.

"Ох, не однаково мені..."


         Ушанування  річниці від дня народження велета українського, поета, драматурга, прозаїка, художника, громадського і політичного діяча Тараса Шевченка пройшло велелюдно і за покликом серця. Натхнене Тарасове слово звучало різнобарвно то як рокіт хвиль на  розбурханому Дніпрі, то як сповідь, то як молитва.
          9 березня, о 16 годині за київським часом на заклик організаторів акції "Global Shevchenko українці всього світу прийшли до пам'ятників Тарасові та одночасно прочитали  вірш "Мені однаково" із циклу "В казематі":
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
  Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені...
           В історії людства такого дійства досі не було, аби вся планета в один голос читала невеличку, на 23 рядки , поезію. Це не просто декламація. Це мільйонноголосий речитатив.
           ...І знову звучить на різних континентах,  різними  мовами світу...


Мені однаково, чи буде
Той син, молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
        Користувачі нашої бібліотеки мали змогу долучитись до акції.

пʼятницю, 10 березня 2017 р.

Хмельниччина читає Шевченка



             Є люди, які вмирають задовго до своєї фізичної смерті, Деяким же, навпаки, і після смерті судилося жити в віках. І не тільки жити, а й світити зорею для прийдешніх поколінь.
Саме таким світилом для українського народу є Великий Кобзар - Тарас Григорович Шевченко.
Майбутній поет і прозаїк, художник,ідеолог та символ українського націоналізму народився в 
селі Моринці(тепер Звенигородський район Черкаської області) у багатодітній кріпацькій сім'ї.
            Життя великого українського поета Тараса Шевченка склалося так, що більша його частина пройшла далеко від рідного краю, який довелося залишити ще в дитинстві і куди він поривався до останніх свої днів .Вільно, Петербург, казахські степи, берег Каспійського моря,
знову Петербург - не по своїй волі довелося йому побувати і прожити роки в цих далеких від
батьківської хати місцях.
            Враження подорожі по Волині і Поділлю, які за висловом самого Шевченка, він зміряв
вздовж і впоперек, відбились в повісті "Варнак". В ній Шевченко створив образ народного месника, прототипом якого без сумніву був Кармалюк
            Тарас зміг залишити творчі духовні матеріали для розвитку інтелекту української нації.
"Бо коли є в тобі обдарованість, то вже не належиш собі , а світові"(П.Загребельний "Диво").
             Літеретурна спадщина Т.Г.Шевченка: 240 поезій, з них понад 20 поем; драма"Назар Стодоля"; 20 повістей; Щоденник, Автобіографії;фрагменти двох незакінчених драм.
             Учні Веснянської зош 1-111 ст.:Миронець Софія, Сторожук Вероніка, Горбан Віолета, ,Смолюк Катерина, Прокопчук Олександр, Борук Тетяна, Ходаківська Інна, Компан Дмитро, Смолюк Дар'я, Чернявська Анна, Кучеренко Надія, Давиденко Олександра, Єрмоленко Лідія, Ходаківська Анастасія, Чугаєнко Євгенія,Бондар Ярослав декламували поезії. уривки з поем і драм Тараса Шевченка на літературному святі.
             

пʼятницю, 3 березня 2017 р.

Безсмерття нації у мові



          Рідна мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує минулі й майбутні покоління народу в одне історичне ціле.
          Підтримати культурне розмаїття і захистити унікальний скарб кожного народу, оголосивши 21 лютого - Міжнародним днем рідної мови, вирішили на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у 1999 році в Парижі.
          До Міжнародного дня рідної мови(21 лютого) в бібліотеці проведено День інформації:"Безсмерття нації у мові", організувавши напередодні книжкову виставку:"Моя велична українська мова". 
          Окрім лютого, який відкриває " мовні свята року", в Україні відзначають іще дві дати: 26 вересня - День європейських мов та 9 листопада - День української мови та писемності.
           Історія української мови позначена трагічними фактами, відображеними в десятках законів і постанов. А коріння генеологічного дерева української мови сягає індоєвропейської мовної сім'ї.
           Сучасна українська літературна мова пов'язана з Іваном Котляревським, це кінець ХУІІІ століття. Його "Енеїда" започаткувала нову українську мову на народній основі.
            Удосконалювати, утверджувати, а головне - розвивати рідне слово продовжив Тарас Шевченко. Кобзар заявив про високий рівень художнього і стильового розмаїття та вивів українську на один щабель з високорозвиненими європейськими мовами. Про це говорилось в Інформаційному огляді: "Українська мова: історія та сучасність" та дискусії: "Роздуми про долю української мови" 
           Що стоїть у словах між коренем і закінченням? Слова з протилежним значенням? "Мудрим ніхто не вродився ...", ці та інші запиання звучали у мовній вікторині: "Душа голосна України".