Ніколи знову... 1939 - 1945

Тут обелісків ціла рота.

          Стрижі над кручею стрижуть.

Високі цвинтарні ворота

 Високу тишу стережуть.

     Звання, і прізвища, і дати.

Печалі бронзове лиття.

     Лежать наморені солдати,

         А не проживши й півжиття! 

              Хтось, може, має яку звістку.

Які несказані слова...

   Тут на одному обеліску

      Є навіть пошта польова...

Ліна Костенко

Історія однієї фотографії...

Ветерани - односельчани...

Вічна Пам'ять !

 

Лиш на вітрі шумлять пелюстками

Квіти - символ  палаючих днів.

Квіти - пам'ять про тих, хто не з нами,

Хто не вижив з смертельних вогнів.

Новоградець

Ця теж колись закінчиться війна.

Позаростають бліндажі, окопи...

А в душах наших виросте стіна,

               Відділить тих, хто нас назвав - "Укропи"!

Велопробіг до Дня 9 травня