Колоритна та популярна містерія літа - свято Івана Купала. Відзначають його у найкоротшу та енергетично "найсильнішу" ніч року. Коріння празника сягає часів, коли наші предки вшановували та приносили в жертву хліб Богу земних плодів - Купалу. Торжество співпадає з народженням літньогоСонця, яке в цю пору піднімається найвище над Землею.
З прийняттям християнства поганське свято набуло релігійного контексту.
7 липня Церква відзначає народження Івана Хрестителя, але язичницькі обряди та звичаї трансформувалися й збереглися донині.
Найільше свята чекала молодь: завчасно готували хмиз і солом'яні кулі для вогнища, робили опудала та плели вінки із живих квітів.
Магічне дійство починалося із виготовлення головних святкових атрибутів - Купала та Марени, які уособлюють чоловіче та жіноче начало.
Вода, вогонь, трава - головні символи та обереги свята, які у розпалі літнього сонцевороту набувають магічних властивостей. Тож, важливо було вчасно провести певні обряди, аби наступний рік наповнити особливою енергетикою
Вогонь. Розпалювали багаття поважні чоловіки і лише "живим вогнем", який добували тертям. Вірили - це осколок " небесного світла, що володіє надзвичайною силою, лікує безпліддя, а дим підсилює рослини, надаючи їм цілющих властивостей. Додавали до ватри часник - від лихоманки, білий полин, кмин, щоб у жнива не болів поперек.
Вода очищала від всякого зла та зцілювала недужих. Від Івана до Іллі вся нечисть покидала озера та річки, тому саме в цей період купання було обов'язковим.
Трави чи квіти з "Іванівською" росою, зібрані тільки до світанку, мають надзвичайні цілющі властивості. Їх висушували і зберігали для обкурювання хворих людей та приміщення, для захисту від нечистої сили. За повір'ям, цілющі трави сіють русалки - потоплені дівчата, або мавки - душі померлих нехрещених дітей. Вони доглядають зілля та знають, коли його вживати.
Найпопулярніше купальське ворожіння також було пов'язане з водою.
Вінки - символ щастя та заміжжя плели надвечір, у середину вставляли маленькі свічки, а пізньої ночі спускали на річку. Полювати виходили хлопці, які намагалися зловити вінок. Закохані пари зазделегідь домовлялися, тому дівчата, як підказки, навмисне вплітали яскраву стрічку або велику квітку. За народним повір'ям, вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята наділенні цілющою силою.
* Якщо хлопець діставав із річки вінок коханої - судилося бути разом;
* Вінок пливе добре - дівчина впродовж року вийде заміж;
* Крутиться - доведетья дівувати;
* Попливе далеко і пристане до берега - з тієї сторони прийде наречений.
Інує багато легенд та звичаїв пов'язаних з вінком: Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому не просто кажуть, що вінок оберігає від нечистої сили.
Багато також є різновидів вінків: вінок відданості виплітають з любистку і волошок; вінок надії - в'язали з волошок і польового маку. Волошка - символ простоти і ніжності, мак вселяє надію; вінок розлуки покинута дівчина виплітала з первоцвіту і вересу,
а коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр.
Цікаве й змістовне народознавче дійство провели працівники культури на чолі з виконкомом сільської ради, а також підключивши й інші установи, молодь , жителів села. Тут були всі атрибути купальського дійства, а також і персонажі: Водяний,Баба Яга, Чорт та інші. Цікаві конкурси, змагання. Сільський голова привітав всіх з святом , під час проведення свята відмічав переможців, Іванів , конкурсантів, учасників.
Було проведено майстер-клас виготовлення купальських вінків, які квіти вони включають, і що ці квіти у вінку означають. Дітки з дитячого садочку на чолі з вихователькою, розповіли про кольори і послідовність прив'язування до вінка стрічок. Бібліотекар розповіла про легенди і звичаї пов'язані з вінком, а також різновиди вінків.
З затамуванням подиху всі присутні дивились на спускання вінків учасницями дійства.
А далі - хороводи зі співами, ламанням Марени, даруючи шматочки всім присутнім, спалення Опудала, стрибання через ватру.
Ну і на сам кінець частування юшкою і кашею , яку приготували місцеві кухарі.
