понеділок, 28 серпня 2017 р.

Від кочового племені до суверенної ДЕРЖАВИ


   Усе, що відбувалося на теринах України,- наша історія, наша спадщина. І перші державні утворення, починаючи з Кіммерії, Великої Скіфії, Боспорського царства, і політичні течії ХХ століття - це ціла епоха боротьби, освячена кров'ю та подвигами скіфів і праукраїнців, козаків і закріпачених селян, - "літопис" Української держави.
   І сьогодні для усіх нас Незалежність, Соборність,Цілісність держави - це найвищі, найважливіші цінності, бо вони освячені подвигами Героїв Небесної Сотні та полеглих українських воїнів у зоні АТО, де й тепер відстоюють суверенітет України кращі її сини та доньки.
   Напередодні свята користувачі бібліотеки мали змогу переглянути добірку матеріалів: "Україна - обличчя нашої епохи"; переглянути відеофільми: "Любіть Україну", "По долині жито, по горі блакить"(державні символи України), "Святиня українського народу - прапор". 

середа, 26 липня 2017 р.

Феєрія Містичної ночі: Івана Купала

   
   Колоритна та популярна містерія літа - свято Івана Купала. Відзначають його у найкоротшу та енергетично "найсильнішу" ніч року. Коріння празника сягає часів, коли наші предки вшановували та приносили в жертву  хліб  Богу земних плодів - Купалу. Торжество співпадає з народженням літньогоСонця, яке в цю пору піднімається найвище над Землею.
   З прийняттям християнства поганське свято набуло релігійного контексту. 
   7 липня Церква відзначає народження Івана Хрестителя, але язичницькі обряди та звичаї трансформувалися й збереглися донині.
   Найільше свята чекала молодь: завчасно готували хмиз і солом'яні кулі для вогнища, робили опудала та плели вінки із живих квітів. 
   Магічне дійство починалося  із виготовлення головних святкових атрибутів - Купала та Марени, які уособлюють чоловіче та жіноче начало.
   Вода, вогонь, трава - головні символи та обереги свята, які у розпалі літнього сонцевороту набувають магічних властивостей. Тож, важливо було вчасно провести певні обряди, аби наступний рік наповнити особливою енергетикою
   Вогонь. Розпалювали багаття поважні чоловіки і лише  "живим вогнем", який добували тертям. Вірили - це осколок " небесного світла, що володіє надзвичайною силою, лікує безпліддя, а дим підсилює рослини, надаючи їм цілющих властивостей. Додавали до ватри часник - від лихоманки, білий полин, кмин, щоб у жнива не болів поперек.
   Вода очищала від всякого зла та зцілювала недужих. Від Івана до Іллі вся нечисть покидала озера та річки, тому саме в цей період купання було обов'язковим. 
   Трави чи квіти з "Іванівською" росою, зібрані тільки до світанку, мають надзвичайні цілющі властивості. Їх висушували і зберігали для обкурювання хворих людей та приміщення, для захисту від нечистої сили. За повір'ям, цілющі трави сіють русалки - потоплені дівчата, або мавки - душі померлих нехрещених дітей. Вони доглядають зілля та знають, коли його вживати.
   Найпопулярніше купальське ворожіння також було пов'язане з водою.
   Вінки - символ щастя та заміжжя плели надвечір, у середину вставляли маленькі свічки, а пізньої ночі спускали на річку. Полювати виходили хлопці, які намагалися зловити вінок. Закохані пари зазделегідь домовлялися, тому дівчата, як підказки, навмисне вплітали яскраву стрічку або велику квітку. За народним повір'ям, вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята наділенні цілющою силою.
   * Якщо хлопець діставав із річки вінок коханої - судилося бути разом;
   * Вінок пливе добре - дівчина впродовж року вийде заміж; 
   * Крутиться - доведетья дівувати;
   * Попливе далеко і пристане до берега - з тієї сторони прийде наречений.
   Інує багато легенд та звичаїв пов'язаних з вінком: Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому не просто кажуть, що вінок оберігає від нечистої сили.
   Багато також є різновидів вінків: вінок відданості виплітають з любистку і волошок; вінок надії - в'язали з волошок і польового маку. Волошка - символ простоти і ніжності, мак вселяє надію; вінок розлуки покинута дівчина виплітала з первоцвіту і вересу, 
   а коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр.
     Цікаве й змістовне народознавче дійство провели працівники культури на чолі з виконкомом сільської ради, а також підключивши й інші установи, молодь , жителів села. Тут були всі атрибути купальського дійства, а також і персонажі: Водяний,Баба Яга, Чорт та інші. Цікаві конкурси, змагання. Сільський голова привітав всіх з святом , під час проведення свята відмічав переможців, Іванів , конкурсантів, учасників.
   Було проведено майстер-клас виготовлення купальських вінків, які квіти вони включають, і що ці квіти у вінку означають. Дітки з дитячого садочку на чолі з вихователькою, розповіли про кольори і послідовність прив'язування до вінка стрічок. Бібліотекар розповіла про легенди і звичаї пов'язані з вінком, а також різновиди вінків.
   З затамуванням подиху всі присутні дивились на спускання вінків учасницями дійства.
   А далі  - хороводи зі співами, ламанням Марени, даруючи шматочки всім присутнім, спалення Опудала, стрибання через ватру.
   Ну і на сам кінець частування юшкою і кашею , яку приготували місцеві кухарі.

середа, 14 червня 2017 р.

Вишиванка - символ Батьківщини, дзеркало народної душі День вишиванки



              Такого свята нема ніде в світі, крім України. Воно не пов'язане з жодним державним чи релігійним і дуже молоде. Відзначають його щороку в третій четвер травня(будній день).
               Ідею акції "Всесвітній день вишиванки"у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені ЮріяФедьковича Леся Воронюк, А поштовхом стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари. Леся запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спершу вишиванку одягнули кількадесят студентів і декілька викладачів факультету. Та вже в наступні роки свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися діаспора в усьому світі, а також прихильники України.
              Мета Дня вишиванки - зберегти споконвічні народні традиції етнічного вишитого українського одягу. Адже наша вишивка - це закодовані у візерунках послання і побажання, вона є оберегом  від лихого. символізує родинну пам'ять, вірність та любов.
              Цьогоріч до свята долучились наші жителі, одягнувши вишиванку в садочок , школу, на роботу. А працівники сільської ради, культури взяли участь в заході: "Фото у вишиванці"
        "Пам'ятаємо, перемагаємо!"
          Пам'яаємо і ніколи не забуваємо тих, хто віддав життя на бойових і трудових фронтах, боровся за Перемогу, хто мужньо протистояв ворогу і хто самовіддано боронив свободу нашої держави! Тож у цей травневий день всі зібрались біля пам'ятника загиблим воїнам на мітинг-реквієм. Учні поіменно назвали воїнів-визволителів села та односельчан, які не повернулись з полів битв, а також ветеранів, які не дожили до сьогоднішнього дня. Отець Миколай відправив молебень за полеглих воїнів-визволителів, ветеранів, свідків і жертв безжальної війни. А учасники художньої самодіяльності виконали декілька пісень. Сільський голова Поліщук Д.А. у своєму виступі привітав всіх присутніх з Днем Перемоги, пам'ятати  якою ціною далась нам ця перемога. Пишатися нашими захисниками, які нині відстоюють незалежність України від зовнішнього агресора. Вічна пам'ять загиблим та слава живим!
           Квіти вдячності лягли до меморіалу.
           Напередодні в бібліотеці організовано перегляд літератури: "Подвиг батьків - синам у спадок".

вівторок, 14 березня 2017 р.

"Ох, не однаково мені..."


         Ушанування  річниці від дня народження велета українського, поета, драматурга, прозаїка, художника, громадського і політичного діяча Тараса Шевченка пройшло велелюдно і за покликом серця. Натхнене Тарасове слово звучало різнобарвно то як рокіт хвиль на  розбурханому Дніпрі, то як сповідь, то як молитва.
          9 березня, о 16 годині за київським часом на заклик організаторів акції "Global Shevchenko українці всього світу прийшли до пам'ятників Тарасові та одночасно прочитали  вірш "Мені однаково" із циклу "В казематі":
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
  Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені...
           В історії людства такого дійства досі не було, аби вся планета в один голос читала невеличку, на 23 рядки , поезію. Це не просто декламація. Це мільйонноголосий речитатив.
           ...І знову звучить на різних континентах,  різними  мовами світу...


Мені однаково, чи буде
Той син, молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
        Користувачі нашої бібліотеки мали змогу долучитись до акції.

пʼятниця, 10 березня 2017 р.

Хмельниччина читає Шевченка



             Є люди, які вмирають задовго до своєї фізичної смерті, Деяким же, навпаки, і після смерті судилося жити в віках. І не тільки жити, а й світити зорею для прийдешніх поколінь.
Саме таким світилом для українського народу є Великий Кобзар - Тарас Григорович Шевченко.
Майбутній поет і прозаїк, художник,ідеолог та символ українського націоналізму народився в 
селі Моринці(тепер Звенигородський район Черкаської області) у багатодітній кріпацькій сім'ї.
            Життя великого українського поета Тараса Шевченка склалося так, що більша його частина пройшла далеко від рідного краю, який довелося залишити ще в дитинстві і куди він поривався до останніх свої днів .Вільно, Петербург, казахські степи, берег Каспійського моря,
знову Петербург - не по своїй волі довелося йому побувати і прожити роки в цих далеких від
батьківської хати місцях.
            Враження подорожі по Волині і Поділлю, які за висловом самого Шевченка, він зміряв
вздовж і впоперек, відбились в повісті "Варнак". В ній Шевченко створив образ народного месника, прототипом якого без сумніву був Кармалюк
            Тарас зміг залишити творчі духовні матеріали для розвитку інтелекту української нації.
"Бо коли є в тобі обдарованість, то вже не належиш собі , а світові"(П.Загребельний "Диво").
             Літеретурна спадщина Т.Г.Шевченка: 240 поезій, з них понад 20 поем; драма"Назар Стодоля"; 20 повістей; Щоденник, Автобіографії;фрагменти двох незакінчених драм.
             Учні Веснянської зош 1-111 ст.:Миронець Софія, Сторожук Вероніка, Горбан Віолета, ,Смолюк Катерина, Прокопчук Олександр, Борук Тетяна, Ходаківська Інна, Компан Дмитро, Смолюк Дар'я, Чернявська Анна, Кучеренко Надія, Давиденко Олександра, Єрмоленко Лідія, Ходаківська Анастасія, Чугаєнко Євгенія,Бондар Ярослав декламували поезії. уривки з поем і драм Тараса Шевченка на літературному святі.
             

пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Безсмерття нації у мові



          Рідна мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує минулі й майбутні покоління народу в одне історичне ціле.
          Підтримати культурне розмаїття і захистити унікальний скарб кожного народу, оголосивши 21 лютого - Міжнародним днем рідної мови, вирішили на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у 1999 році в Парижі.
          До Міжнародного дня рідної мови(21 лютого) в бібліотеці проведено День інформації:"Безсмерття нації у мові", організувавши напередодні книжкову виставку:"Моя велична українська мова". 
          Окрім лютого, який відкриває " мовні свята року", в Україні відзначають іще дві дати: 26 вересня - День європейських мов та 9 листопада - День української мови та писемності.
           Історія української мови позначена трагічними фактами, відображеними в десятках законів і постанов. А коріння генеологічного дерева української мови сягає індоєвропейської мовної сім'ї.
           Сучасна українська літературна мова пов'язана з Іваном Котляревським, це кінець ХУІІІ століття. Його "Енеїда" започаткувала нову українську мову на народній основі.
            Удосконалювати, утверджувати, а головне - розвивати рідне слово продовжив Тарас Шевченко. Кобзар заявив про високий рівень художнього і стильового розмаїття та вивів українську на один щабель з високорозвиненими європейськими мовами. Про це говорилось в Інформаційному огляді: "Українська мова: історія та сучасність" та дискусії: "Роздуми про долю української мови" 
           Що стоїть у словах між коренем і закінченням? Слова з протилежним значенням? "Мудрим ніхто не вродився ...", ці та інші запиання звучали у мовній вікторині: "Душа голосна України".