четвер, 7 грудня 2017 р.

Край талантів та невичерпних можливостей (Свято села)

   З теплими словами вітання, подяки звернувся до присутніх сільський голова Поліщук Д.А.
   У своєму виступі він відмітив,  що усі досягнення, якими багате село, складаються з щоденної праці, знань і талантів його мешканців. Депутатський корпус на чолі з владою,сільським головою докладають максимум зусиль для того щоб село змінювалося, зростав його економічний та культурний потенціал.
   Цікава , змістовна програма, підготовлена працівниками культури,органами влади - з теплими слова вдячності, музичними вітаннями, цінними подарунками, грамотами: за сумлінну багаторічну працю; сімейним парам - за спільно прожитті роки; за кращий двір тощо не залишили байдужими всіх присутніх в залі.
   В бібліотеці  користувачі мали змогу ознайомитись з добіркою краєзнавчих матеріалів: "Село моє - окраса України" та переглянути відеоролик: "Веснянка - моя мала Батьківщина".

Українська Голгофа - голодна смерть мільйонів українців(година - реквієм)

Пригадай, Україно, ХХ століття своє...
Дві трійки фатальні, як символ ненависті й горя,
Цей рік 33-ій й досі у серці пече
Якимсь несказанним і вічно страждаючим болем.
   Страшні тридцяті роки ХХ століття... Скільки горя та страждань принесли вони нашому народу! Люди змушені були пройти через знущання влади, зраду близьких, злиденність та постійний страх. Занадто багато випробувань випало на їх долю.
   Голодомор 1932 - 1933 років... Невигойна рана в історії України.
Запалила свічку, запалила,
Щоби більше лихо не ходило,
Хай палає свічка світлом білим, 
Щоб в бабусі серце не боліло.
... Щоби більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору!
Чуєш - душі аж до неба кличуть!
Хай горять вогненні білі свічі...
На кожному вікні...

В сердечнім слові лебединім відгомін мудрості людини

Спитай себе, дитино, хто ти є, 
І в серці обізветься рідна мова,
І в голосі яснім ім'я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
   9-го листопада ми відзначаємо велике свято - День української писемності та мови.
   В Україні воно було офіційно встановлене 1997 року Указом Президента. А святкуємо ми його на честь українського літописця Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила та Мефодія. Саме з нього починається писемна наша мова.
   Наша писемність і мова - це чиста криниця, із якої б'є, мов сльоза, джерело. Вона , як добірне зерно, яким маємо ми, патріоти держави, засівати поле спілкування, домагатись її розквіту, утвердження на теренах нашої незалежної України
   До цієї дати в бібліотеці, школі організовано добірку матеріалів: "У ріднім слові - цілий світ", перегляд літератури: "В сердечнім слові лебединім відгомін мудрості людини".

середа, 25 жовтня 2017 р.

Рослини лікувальну силу мають - упоратись з недугою допомагають (вікторина)

    Здоров'я - це те , без чого важко вчитися, займатися улюбленою справою, Коли ми здорові, то маємо хороший фізичний стан, це означає, що злагоджено діють всі органи.
    На здоров'я впливає: навколишнє середовище, спадкові данні, медичне обслуговування, спосіб життя.
    Щоб бути здоровим: потрібно багато рухатись; правильно організовувати розпорядок дня; правильно харчуватись; вміти керувати почуттями; робити добрі вчинки; вчитись бачити прекрасне; дотримуватись здорового способу життя.
    З цією метою з учнями було проведено експедицію до країни здоров'я, яка включала вікторину, упізнай за описом, добра порада, конкурс малюнка, фізкультурний комплекс вправ.

Д опоможи солдату(доброчинна акція до Дня захисника України), Добірка матеріалів, перегляд відеофільу: "Воїни степу", "Козаччина"

   14 жовтня наша держава вітає військових з Днем захисника України та Днем Українського козацтва. Ми також приєднуємось до привітань героїв!                                                                       За легендою, у цей день військо давніх русів на чолі з Аскольдом взяло в облогу Константинополь. Мешканці міста в гарячій молитві звернулись до Божої Матері з проханням про порятунок. Богородиця з'явилася перед людьми та вкрила їх  своєю покровою(амофором) . Після цього вороги вже не могли побачити цих людей. Як вказують деякі джерела, вражений Аскольд та його дружинники прийняли святе хрещення і стали християнами.
   Споконвіків на свято Покрови Пресвятої Богородиці наші пращури вшановували воїнів-захисників. Козаки вважали Покрову своєю заступницею. Це свято є символом нерозривного зв'язку  поколінь і спадкоємності військових традицій, яке уособлює мужність і героїзм  оборонців та визволителів рідної землі на всіх етапах її історії.
   Вічна пам'ять і слава загиблим героям! Нехай їх імена постійно нагадують про ціну нашої свободи, надихають і гуртують у боротьбі з ворогом. Учні школи організували флешмоб: "Мир", а також зібрали кошти, продукти для наших захисників.
    Слава Україні! Героям слава!

Україна - обличчя нової епохи

    Урочисто і хвилююче у навчальному закладі. Щирими посмішками і букетами осінніх квітів наповнилось шкільне подвір'я. Так розпочинається новий навчальний рік, який означає відкриття нової, захоплюючої, цікавої дороги до знань.
     До Дня знань бібліотека підготувала добірку матеріалів: "Україна - обличчя нової епохи", а також перегляд відеофільму: "Державні символи України".

Бібліотека _ скарбниця мудрості і знань

Бібліотека... Серце завмира,
 Коли пірнаю в тишу таємничу,
Святилище пізнання і добра,
 Що в майбуття через минуле кличе.
        І осягнути незбагнену суть
         Світобудови прагну заповзято,
        Коли мені  з полиці дістають
         Важкі томи Плутарха і Сократа.
Немов надійний лоцман в морі книг,
 Бібліотекар взяв штурвал у руки.

Розкуто мчить моїх фантазій бриг
 Крізь холоди занепеду й розлуки.
         І поки є ти, сховище книжок, 
          І поки ти людей рятуєш свято, 
        Мене не знищить соціальний шок,
          Як час не вбив Плутарха і Сократа.
До дива знань і мрій, о друзі , йдіть!
 Високий дух летітиме далеко...
Аби сказати: "Зупинися, мить!"
 Кажу лише: "Живи, бібліотеко!"
   В День відкритих дверей, провівши урок-екскурсію: "Світ, побачений крізь книгу" бібліотека р вітала всіх користувачів, хто любить і шанує книгу з Всеукраїнським днем бібліотек. Зичила всім цікавих сторінок, змістовного дозвілля, успіхів!

четвер, 7 вересня 2017 р.

Війна. Народ. Перемога.Війна. Народ.Перемога.



     Свята пам'ять про безсмертний подвиг наших батьків та дідів залишається з нами як високий зразок мужності, сили духу, самопожертви, а водночас і вічної скорботи за тими, хто віддав життя за свободу Батьківщини.

   В бібліотеці, СБК, школі до Дня пам'яті і примирення організовано перегляд літератури:"Подвиг батьків - синам у спадок"

понеділок, 28 серпня 2017 р.

Від кочового племені до суверенної ДЕРЖАВИ


   Усе, що відбувалося на теринах України,- наша історія, наша спадщина. І перші державні утворення, починаючи з Кіммерії, Великої Скіфії, Боспорського царства, і політичні течії ХХ століття - це ціла епоха боротьби, освячена кров'ю та подвигами скіфів і праукраїнців, козаків і закріпачених селян, - "літопис" Української держави.
   І сьогодні для усіх нас Незалежність, Соборність,Цілісність держави - це найвищі, найважливіші цінності, бо вони освячені подвигами Героїв Небесної Сотні та полеглих українських воїнів у зоні АТО, де й тепер відстоюють суверенітет України кращі її сини та доньки.
   Напередодні свята користувачі бібліотеки мали змогу переглянути добірку матеріалів: "Україна - обличчя нашої епохи"; переглянути відеофільми: "Любіть Україну", "По долині жито, по горі блакить"(державні символи України), "Святиня українського народу - прапор". 

середа, 26 липня 2017 р.

Феєрія Містичної ночі: Івана Купала

   
   Колоритна та популярна містерія літа - свято Івана Купала. Відзначають його у найкоротшу та енергетично "найсильнішу" ніч року. Коріння празника сягає часів, коли наші предки вшановували та приносили в жертву  хліб  Богу земних плодів - Купалу. Торжество співпадає з народженням літньогоСонця, яке в цю пору піднімається найвище над Землею.
   З прийняттям християнства поганське свято набуло релігійного контексту. 
   7 липня Церква відзначає народження Івана Хрестителя, але язичницькі обряди та звичаї трансформувалися й збереглися донині.
   Найільше свята чекала молодь: завчасно готували хмиз і солом'яні кулі для вогнища, робили опудала та плели вінки із живих квітів. 
   Магічне дійство починалося  із виготовлення головних святкових атрибутів - Купала та Марени, які уособлюють чоловіче та жіноче начало.
   Вода, вогонь, трава - головні символи та обереги свята, які у розпалі літнього сонцевороту набувають магічних властивостей. Тож, важливо було вчасно провести певні обряди, аби наступний рік наповнити особливою енергетикою
   Вогонь. Розпалювали багаття поважні чоловіки і лише  "живим вогнем", який добували тертям. Вірили - це осколок " небесного світла, що володіє надзвичайною силою, лікує безпліддя, а дим підсилює рослини, надаючи їм цілющих властивостей. Додавали до ватри часник - від лихоманки, білий полин, кмин, щоб у жнива не болів поперек.
   Вода очищала від всякого зла та зцілювала недужих. Від Івана до Іллі вся нечисть покидала озера та річки, тому саме в цей період купання було обов'язковим. 
   Трави чи квіти з "Іванівською" росою, зібрані тільки до світанку, мають надзвичайні цілющі властивості. Їх висушували і зберігали для обкурювання хворих людей та приміщення, для захисту від нечистої сили. За повір'ям, цілющі трави сіють русалки - потоплені дівчата, або мавки - душі померлих нехрещених дітей. Вони доглядають зілля та знають, коли його вживати.
   Найпопулярніше купальське ворожіння також було пов'язане з водою.
   Вінки - символ щастя та заміжжя плели надвечір, у середину вставляли маленькі свічки, а пізньої ночі спускали на річку. Полювати виходили хлопці, які намагалися зловити вінок. Закохані пари зазделегідь домовлялися, тому дівчата, як підказки, навмисне вплітали яскраву стрічку або велику квітку. За народним повір'ям, вінки, в яких дівчата беруть участь у святкуванні купальського свята наділенні цілющою силою.
   * Якщо хлопець діставав із річки вінок коханої - судилося бути разом;
   * Вінок пливе добре - дівчина впродовж року вийде заміж; 
   * Крутиться - доведетья дівувати;
   * Попливе далеко і пристане до берега - з тієї сторони прийде наречений.
   Інує багато легенд та звичаїв пов'язаних з вінком: Йшла дівчина по калину. Зустрів її парубок і каже: "Знімеш вінок - моя будеш". Не веліла матуся знімати віночок, та парубок гарний, говорив красиво, а ласкавий погляд зігрівав серце. Зняла дівчина віночок, а парубок перетворився на страшного дідька і забрав її до себе. Тому не просто кажуть, що вінок оберігає від нечистої сили.
   Багато також є різновидів вінків: вінок відданості виплітають з любистку і волошок; вінок надії - в'язали з волошок і польового маку. Волошка - символ простоти і ніжності, мак вселяє надію; вінок розлуки покинута дівчина виплітала з первоцвіту і вересу, 
   а коли причиною розлуки ставала дівчина, вона дарувала парубкові вінок з вербових китичок, барвінку й айстр.
     Цікаве й змістовне народознавче дійство провели працівники культури на чолі з виконкомом сільської ради, а також підключивши й інші установи, молодь , жителів села. Тут були всі атрибути купальського дійства, а також і персонажі: Водяний,Баба Яга, Чорт та інші. Цікаві конкурси, змагання. Сільський голова привітав всіх з святом , під час проведення свята відмічав переможців, Іванів , конкурсантів, учасників.
   Було проведено майстер-клас виготовлення купальських вінків, які квіти вони включають, і що ці квіти у вінку означають. Дітки з дитячого садочку на чолі з вихователькою, розповіли про кольори і послідовність прив'язування до вінка стрічок. Бібліотекар розповіла про легенди і звичаї пов'язані з вінком, а також різновиди вінків.
   З затамуванням подиху всі присутні дивились на спускання вінків учасницями дійства.
   А далі  - хороводи зі співами, ламанням Марени, даруючи шматочки всім присутнім, спалення Опудала, стрибання через ватру.
   Ну і на сам кінець частування юшкою і кашею , яку приготували місцеві кухарі.

середа, 14 червня 2017 р.

Вишиванка - символ Батьківщини, дзеркало народної душі День вишиванки



              Такого свята нема ніде в світі, крім України. Воно не пов'язане з жодним державним чи релігійним і дуже молоде. Відзначають його щороку в третій четвер травня(будній день).
               Ідею акції "Всесвітній день вишиванки"у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені ЮріяФедьковича Леся Воронюк, А поштовхом стала вишиванка Ігоря Житарюка, яку він регулярно одягав на пари. Леся запропонувала одногрупникам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Спершу вишиванку одягнули кількадесят студентів і декілька викладачів факультету. Та вже в наступні роки свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися діаспора в усьому світі, а також прихильники України.
              Мета Дня вишиванки - зберегти споконвічні народні традиції етнічного вишитого українського одягу. Адже наша вишивка - це закодовані у візерунках послання і побажання, вона є оберегом  від лихого. символізує родинну пам'ять, вірність та любов.
              Цьогоріч до свята долучились наші жителі, одягнувши вишиванку в садочок , школу, на роботу. А працівники сільської ради, культури взяли участь в заході: "Фото у вишиванці"
        "Пам'ятаємо, перемагаємо!"
          Пам'яаємо і ніколи не забуваємо тих, хто віддав життя на бойових і трудових фронтах, боровся за Перемогу, хто мужньо протистояв ворогу і хто самовіддано боронив свободу нашої держави! Тож у цей травневий день всі зібрались біля пам'ятника загиблим воїнам на мітинг-реквієм. Учні поіменно назвали воїнів-визволителів села та односельчан, які не повернулись з полів битв, а також ветеранів, які не дожили до сьогоднішнього дня. Отець Миколай відправив молебень за полеглих воїнів-визволителів, ветеранів, свідків і жертв безжальної війни. А учасники художньої самодіяльності виконали декілька пісень. Сільський голова Поліщук Д.А. у своєму виступі привітав всіх присутніх з Днем Перемоги, пам'ятати  якою ціною далась нам ця перемога. Пишатися нашими захисниками, які нині відстоюють незалежність України від зовнішнього агресора. Вічна пам'ять загиблим та слава живим!
           Квіти вдячності лягли до меморіалу.
           Напередодні в бібліотеці організовано перегляд літератури: "Подвиг батьків - синам у спадок".

вівторок, 14 березня 2017 р.

"Ох, не однаково мені..."


         Ушанування  річниці від дня народження велета українського, поета, драматурга, прозаїка, художника, громадського і політичного діяча Тараса Шевченка пройшло велелюдно і за покликом серця. Натхнене Тарасове слово звучало різнобарвно то як рокіт хвиль на  розбурханому Дніпрі, то як сповідь, то як молитва.
          9 березня, о 16 годині за київським часом на заклик організаторів акції "Global Shevchenko українці всього світу прийшли до пам'ятників Тарасові та одночасно прочитали  вірш "Мені однаково" із циклу "В казематі":
Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
  Мене в снігу на чужині -
Однаковісінько мені...
           В історії людства такого дійства досі не було, аби вся планета в один голос читала невеличку, на 23 рядки , поезію. Це не просто декламація. Це мільйонноголосий речитатив.
           ...І знову звучить на різних континентах,  різними  мовами світу...


Мені однаково, чи буде
Той син, молитися, чи ні...
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять...
Ох, не однаково мені.
        Користувачі нашої бібліотеки мали змогу долучитись до акції.

пʼятниця, 10 березня 2017 р.

Хмельниччина читає Шевченка



             Є люди, які вмирають задовго до своєї фізичної смерті, Деяким же, навпаки, і після смерті судилося жити в віках. І не тільки жити, а й світити зорею для прийдешніх поколінь.
Саме таким світилом для українського народу є Великий Кобзар - Тарас Григорович Шевченко.
Майбутній поет і прозаїк, художник,ідеолог та символ українського націоналізму народився в 
селі Моринці(тепер Звенигородський район Черкаської області) у багатодітній кріпацькій сім'ї.
            Життя великого українського поета Тараса Шевченка склалося так, що більша його частина пройшла далеко від рідного краю, який довелося залишити ще в дитинстві і куди він поривався до останніх свої днів .Вільно, Петербург, казахські степи, берег Каспійського моря,
знову Петербург - не по своїй волі довелося йому побувати і прожити роки в цих далеких від
батьківської хати місцях.
            Враження подорожі по Волині і Поділлю, які за висловом самого Шевченка, він зміряв
вздовж і впоперек, відбились в повісті "Варнак". В ній Шевченко створив образ народного месника, прототипом якого без сумніву був Кармалюк
            Тарас зміг залишити творчі духовні матеріали для розвитку інтелекту української нації.
"Бо коли є в тобі обдарованість, то вже не належиш собі , а світові"(П.Загребельний "Диво").
             Літеретурна спадщина Т.Г.Шевченка: 240 поезій, з них понад 20 поем; драма"Назар Стодоля"; 20 повістей; Щоденник, Автобіографії;фрагменти двох незакінчених драм.
             Учні Веснянської зош 1-111 ст.:Миронець Софія, Сторожук Вероніка, Горбан Віолета, ,Смолюк Катерина, Прокопчук Олександр, Борук Тетяна, Ходаківська Інна, Компан Дмитро, Смолюк Дар'я, Чернявська Анна, Кучеренко Надія, Давиденко Олександра, Єрмоленко Лідія, Ходаківська Анастасія, Чугаєнко Євгенія,Бондар Ярослав декламували поезії. уривки з поем і драм Тараса Шевченка на літературному святі.
             

пʼятниця, 3 березня 2017 р.

Безсмерття нації у мові



          Рідна мова - найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднує минулі й майбутні покоління народу в одне історичне ціле.
          Підтримати культурне розмаїття і захистити унікальний скарб кожного народу, оголосивши 21 лютого - Міжнародним днем рідної мови, вирішили на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, що проходила у 1999 році в Парижі.
          До Міжнародного дня рідної мови(21 лютого) в бібліотеці проведено День інформації:"Безсмерття нації у мові", організувавши напередодні книжкову виставку:"Моя велична українська мова". 
          Окрім лютого, який відкриває " мовні свята року", в Україні відзначають іще дві дати: 26 вересня - День європейських мов та 9 листопада - День української мови та писемності.
           Історія української мови позначена трагічними фактами, відображеними в десятках законів і постанов. А коріння генеологічного дерева української мови сягає індоєвропейської мовної сім'ї.
           Сучасна українська літературна мова пов'язана з Іваном Котляревським, це кінець ХУІІІ століття. Його "Енеїда" започаткувала нову українську мову на народній основі.
            Удосконалювати, утверджувати, а головне - розвивати рідне слово продовжив Тарас Шевченко. Кобзар заявив про високий рівень художнього і стильового розмаїття та вивів українську на один щабель з високорозвиненими європейськими мовами. Про це говорилось в Інформаційному огляді: "Українська мова: історія та сучасність" та дискусії: "Роздуми про долю української мови" 
           Що стоїть у словах між коренем і закінченням? Слова з протилежним значенням? "Мудрим ніхто не вродився ...", ці та інші запиання звучали у мовній вікторині: "Душа голосна України".

     


середа, 22 лютого 2017 р.

До ювілею Євгена Гребінки

           
            Вірш "Очи черные" був надрукований в "Літературній газеті" в січні 1843 року.
І майже одразу був покладений на музику, щоправда , спочатку на мотив мазурки, а не вальсу. Композитор Микола Девітте ноти до пісні надрукував, але автора поетичної частини чомусь не вказав. Утім, перший варіант романсу "Очи черные" не прижився. Пошук найбільш вдалого музичного супроводу до вірша Є. Гребінки тривав понад 40 років, аж поки 1884-го пісня   не була опублікована як романс на музику вальса німця Флоріана Германа. Саме ця мелодія полонила світ.
            Федір Шаляпін, який вподобав пісню, увів її у свій репертуар і познайомив із нею увесь світ,Навіть свої куплети дописав.
            З тих пір хто тільки не співав проникливі рядки, написані українцем Гребінкою!
            І Луї Армстронг, і Едді Рознер, і Лоліта Торрес, і Патрісія Каас, і Мірей Матьє, і Хуліо Іглесіас...
            З таким літературним повідомленням та добіркою матеріалів мали змогу ознайомитись користувачі бібліотеки до річниці Євгена Гребінки.

Той, хто прославив чорнії очі

         
           2 лютого 1812року , народився відомий український письменник, байкар і поет Євген Гребінка.
           Євген Гребінка прожив лише 36 років, але за свій короткий вік встиг видати  першу в нашій  історії антологію української літератури, перекласти українською пушкінську "Полтаву", написати романи "Чайковський", "Доктор", якими зачитувалися його сучасники, і кілька десятків "пречудових", за словами Івана Франка, байок. Та головне -  завдяки Гребінці у світовій культурі з'явилися Тарас Шевченко з "Кобзарем" І чи не найвідоміший у світі романс "Очи черные".
           "Уже я так думаю, що нема на світі кращого місця, як Полтавська губернія. І степи, і ліси, і сади, і байраки, і щуки, і карасі, і вишні, і черешні, і всякі напитки, і воли, і добрі коні, і добрі люди - усе є, усього багацько. А тих, мовляв, дівчат та молодиць!.. Одну списав покійничок Котляревський "Наталку Полтавку" та увесь світ звеселив..." - любовно описував  рідні пирятинські краї Євген Гребінка.
            Він мав слабкість до чорного: носив чорний одяг, пив чорну каву, курив чорні домініканські сигари, зрештою, і дівчину полюбив за чорні очі.
            Панночка з чудесними  чорними очима - то Марія, онука сусіда доброго приятеля Євгена Гребінки штабс-капітана у відставці Василя Ростенберга, власника маєтку в селі Рудка Лубенського повіту. Освідчившись і, отримавши згоду поет написав свої найвідоміші рядки:
Очи черные, очи страстные,
Очи жгучие и прекрасные!
Как люблю я вас!
                                                                   Как боюсь я вас!
Знать увидел вас
я в недобрый час.
            Вірш "Очи черные" був надрукований в "Літературній газеті" в січні 1843 року.

пʼятниця, 17 лютого 2017 р.

" Даруй господарю, даруй господині, Даруй літа щасливії й нашій Україні!"


          Різдвяні дні - дні милосердя, доброти, всепрощення. Це єдині дні в усьому календарі, коли люди, наче з мовчазної згоди, вільно розкривають одне одному серце.

          "Нова радість стала, яка не бувала:
          Над вертепом звізда ясна світлом засіяла!"
З такими словами колядники та щедрувальники (школярі, вчителі, працівники культури, члени виконкому) віншували односельчан, бажаючи міцного здоров'я, благополуччя, щирої радості на стежинах життя!  Нехай найвеличніші три празники - Різдво, Василя та Маланки, Водохреще - очистять наші душі, принесуть всім мир, злагоду, статок.
           В бібліотеці користувачі мали змогу ознайомитись з добіркою матеріалів:"Зимова круговерть", інформаційним повідомленням: "Різдвяна атрибутика", "Подільські Різдвянні святки: вчора і сьогодні"
                  

"Скоро, скоро Новий рік "


          Перші згадки про святкування на Поділлі Нового року "по європейськи" , тобто з ялинкою, привітаннями та подарунками, відносять до середини ХІХ столітя. У 1850-х роках традиція святкування з новорічними ялинками почали поширюватися спершу в містах, а пізніше - у подільських селах.
         Такий звичай зустрічі Нового року з'явився під впливом іноземців, яких від початку ХІХ .
століття запрошували на державну службу та кваліфіковану роботу. Саме ці службовці влаштовували новорічні свята за "німецьким", як тоді казали, звичаєм.
          Перші ялинки на Поділлі почали прикрашати в Дунаївцях, саме в цьому містечку була найчисленніша іноземна колонія у нашому краї - тут проживало понад 300 вихідців із Прусії, яких запросили (для створення сукновалень) наприкінці 1820-х років власники містечка Красинські. Як відомо, дунаєвецькі "німці" ретельно зберігали свій уклад життя, у тому числі й традицію ставити новорічну ялинку.
         Майже до початку ХХ століття ялинки прикрашали тільки різними солодощами, додаючи  до них як прикраси свічки. Лише на початку ХХ століття у крамницях Кам'янця, Проскурова, Старокостянтинова, Летичева, Ізяслава та інших міст почали продавати  ялинков прикраси, хлопавки, бенгальські вогні.
         Тож, напередодні Нового року, в Веснянському сільському будинку культури зібрались на святування жителі села. Працівники культури підготували цікаву, змістовну програму: з іграми, загадками, конкурсами, сценками, цікавими повідомленнями подарувавши всім присутнім чудовий настрій, море усмішок.